ажаль, судді цього суду замість того, щоб вершити правосуддя йдуть на поводу у детективів Національного антикорупційного бюро виконуючи їхні не завжди законні забаганки.
Ухвала, яка пропонується читачу до уваги є яскравим прикладом такого «кишенькового правосуддя».
У даній справі детективом НАБУ до ВАС було подано клопотання про надання дозволу на примусове відібрання біологічних зразків відбитків пальців рук та долоней підозрюваного у кримінальному проваджені із залученням судових експертів або спеціалістів.
Сторона захисту заперечила проти задоволення вказаного клопотання мотивуючи свою позицію тим, що відбитки пальців не є біологічними зразками, оскільки до останніх відносяться продукти життєдіяльності людини та частини біологічних матеріалів. Примусове відібрання відбитків пальців буде свідчити про порушення ст. 18 КПК України, яка передбачає право особи на свободу від самовикриття та право не свідчити проти себе. Відсутність нормативного урегулювання примусового відбирання зразків потягне за собою фізичний вплив на нього. Вказує, що дактилоскопічна карта папілярних слідів нігтьових фаланг пальців підозрюваного вже складалась під час його поміщення в СІЗО, а тому детективи не обмежені в можливості отримання зазначених зразків, а тому подання такого клопотання та проведення відбирання зразків у підозрюваного є нічим іншим, ніж психологічним тиском на останнього, а також порушенням його прав і свобод.
Однак, ВАС не визнав вказані доводи слушними та клопотання детектива задовольнив.
Приймаючи таке рішення слідчий суддя вказав, що у відповідності до норм ч.ч. 1, 3 ст. 245 КПК України у разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. Відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими статтею 241 цього Кодексу. У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому статтями 160–166 цього Кодексу, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов`язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.
Таким чином, у разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки, органом досудового розслідування неможливо їх отримати іншим шляхом, ніж звернутися до слідчого судді із клопотанням про відбирання біологічних зразків, необхідних для проведення експертизи у кримінальному провадженні.
При цьому, під час його проведення може бути присутнім захисник який здійснює захист підозрюваного, який відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 46 КПК України має право брати участь у проведенні процесуальних дій, що проводяться за участю підозрюваного, ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку їх проведення, які заносяться до протоколу.
Під час відібрання біологічних зразків відбитків пальців рук та долоней відсутній ризик для життя і здоров`я особи, в якої відбирають зразки, а також ця процедура не є принизливою з погляду наявних у суспільстві моральних принципів.
Фактичні дані, які містить висновок експерта, оцінюють як допустимі, якщо їх отримано згідно з порядком, встановленим КПК. Водночас, порядок формування та ведення обліку дактилоскопічних карт регулюється інструкціями, а не КПК.
Не є обґрунтованими посилання захисника про те, що відбитки пальців та долоней не є біологічними зразками. Нормативні акти, на які посилається захисник, містять визначення «контрольні зразки крові, виділень та інших біоматеріалів», «зразки біоматеріалу», «об`єкти біологічного походження», що не є тотожним поняттю біологічні зразки. Під біологічними зразками особи слід розуміти всі зразки, пов`язані з життєдіяльністю особи як біологічної істоти. У словниках «біологічний» тлумачиться як «стосовний до біології, … до життя, життєвих процесів організму». Методи, способи і засоби пізнання визначаються, перш за все, природою і характером об`єкту, який досліджується, яким у даному випадку є людина. З цього і слід виходити, пам`ятаючи провідну роль для судових експертиз фундаментальних наук. Так, дактилоскопування є процесом знімання відбитків пальців, а дактилоскопія – наукою, що вивчає капілярні узори кінцевих фаланг пальців рук із метою встановлення особи людини. Наукові основи дактилоскопії спираються на дані гістології, ембріології, фізіології, біохімії та порівняльної анатомії. Отже, біологічних складових у відбитках пальців достатньо, і завдяки ним та спеціальним фарбам, здатним зафіксувати безкольорові пітожирові виділення папілярних ліній, сукупність яких є стійкою, відновлювальною і унікальною для кожного, дані відбитки завжди є біологічними зразками особи. Фактично, вони є особливими прикметами особи, для виявлення яких на її тілі слідчий уповноважений здійснювати освідування.
Аналізуйте судовий акт: Висновок судово-медичної експертизи свідчить лише про наявність у потерпілого тілесних ушкоджень і не може бути доказом винуватості особи в заподіянні цих ушкоджень (ККС/ВС у справі № 703/2325/14-к від 22.04.2021)
Справа № 991/4406/21
#адвокатзаліщики#адвокатсуд#адвокаткримінал#адвокатполіція#адвокатдокази#адвокатчортків# адвокатчернівці#
